Едвард В. Саїд. Орієнталізм
Зміст
< < <
1
2
3
4
5
6
7
8
> > >
АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК
Аббас I (Єгипетський), 244
Аббасиди, 392
Абрамс, М. Г., 153
Авербах, Еріх, 335 — 337, 338, 340, 448
Аверроес, 95, 96, 139
Авеста, 104 — 105. Див. також Зенд-Авеста
авестійська (мова), 72, 104 — 105
Авіценна, 95, 96
Авраамістські релігії, 343, 345, 346 — 348
Адансон, Мішель 156
Азіатське товариство, 62, 73, 133, 165, 217, 286, 322
«Азіатське товариство Бенґалії», 106
«Азія та західне панування» (Паніккар), 16, 426
Айхгорн, Йоганн Ґотфрід, 31
Академічне індокитайське товариство, 284
акумуляція орієнталістської дисципліни, 164, 217 — 219
Александрія, 111, 317
Александр Великий, 81, 109, 114, 115, 221
Алжир, 284, 390, 420
альмеги, 244
Альтюссер, Луї, 29
Американське орієнтальне товариство, 62, 133, 380, 382
«Анатомічна філософія» (Е. Жоффруа Сент-Ілер), 191
анатомія: компаративна, 25, 57, 61, 157; філософська, і лінґвістика, 185, 188, 189 — 190, 300
Анвар Абдель-Малек, 130 — 131, 140, 145, 421, 423, 452
«Англія в Єгипті» (Мілнер), 46
Андалусія, 392
Анкетіль-Дюперрон, Абрахам Гіацинт, 37, 72, 104 — 105, 108, 156, 162, 327
антисемітизм, 44, 132 — 133, 177, 187 — 188, 192 — 193, 197 — 198, 199, 253, 300 — 304, 308, 339, 370 — 371, 411, 437
антропоцентризм, 131, 145
араби: Белл про, 297 — 300; Коссен де Персеваль про, 200 — 201; колективна сутність з точки зору західної людини, 299, 302, 306 — 308, 327, 336, 340, 369 — 374, 383 — 386, 389 — 390, 395, 396 — 404, 410 — 411, 415 — 416, 453; Кромер про, 52 — 58; на думку Ґібба, 359 — 360; Ґлідден про систему світогляду, 69 — 70; Лоуренс про, 297 — 299, 309 — 310, 313 — 315, 321; Оклі про, 103; сучасний політизований погляд на, 43, 143 — 145, 369 — 374, 393 — 394, 396 — 416, 451 — 453; Сейл про, 157; сексуальна ідентичність Заходу, 403 — 410; Сміт про, 305 — 308; суспільні науки про, 144 — 145, 373 — 380, 414 — 416. Див. також Іслам, Близький Схід {485}
«Араби в американських підручниках», 372, 449 — 450
Арабі, Ахмед, 51, 54, 224, 290
арабо-ізраїльські війни, 368, 379
арабська (мова), 61, 70, 73, 89, 101, 105, 112, 113, 129, 164 — 165, 167, 170, 189, 210, 216, 218, 234, 238, 256, 272, 309, 330, 347, 372, 378, 402, 407, 414 — 415, 417, 428, 452
«Арабська хрестоматія» (Сасі), 19, 167, 171, 368
«Арабське питання в середньовічній Англії» (Метліцкі), 30, 426
«Арабське ставлення до Ізраїлю» (Гаркаві), 397
арабське повстання, 309, 314, 321
«Арабський розум» (Патай), 400
«Арабський світ» (Ґлідден), 68, 398
«Арабські ночі», 89, 216, 232, 253, 254, 257
«Арабські студії в Європі до початку XX сторіччя» (Фюк), 30, 426, 428 — 429, 436
Аравія, 30, 87, 131, 209, 290, 306, 372, 393
Арберрі, А. Дж., 107, 431, 441, 442
Арендт, Ганна, 312, 445 — 447
Арістотель, 95
аріанізм, 87, 91, 103
арійці, 133, 269, 302, 339, 347, 352
Аріосто, Лодовіко, 88
Арнальдес, Роже, 344
Арнольд, Метью, 27, 192, 295, 296
Арнольд, Томас, 291, 426
«Археологія знання», (Фуко), 13, 437, 443
«Археологія Сходу», 62
Асад, Томас, 255, 444
Асоціація близькосхідних студій (АБС), 373, 382
«Атала» (Шатобріан), 228, 234
Афіни, 76, 78, 79, 225, 240
«Афінська школа» (Рафаель), 95
Африка, африканці, 46, 51, 54, 59, 66, 114, 123, 124, 132, 140, 144, 159, 273, 281, 284, 293, 326, 327, 357, 381, 386, 393, 394, 406
«Афродіта» (Луїс), 270
Ахмед, шейх, 211 — 212
Бадаліяти, община Бадалія (Badaliya Sodality) 346
Байрон, Джордж Ґордон, лорд, 37, 47, 133, 136, 158, 220, 252
Балланш, П’єр Сімон, 194
Бальдансперже, Фернан, 328, 448
Бальзак, Оноре де, 26, 174, 185, 190, 436, 437, 438
Бандунгська конференція, 140, 393
Баррес, Моріс, 133, 317 — 318, 447
Барінґ, Евелін: див. Кромер
Барт, Ролан, 354, 399, 451
Башляр, Ґастон, 77, 429
«Бгаґавад-Ґіта», 106
Беґен, Альбер, 135
Беда Достошановний, 86, 97
Бейрут, 11, 240
Беккер, Карл Генріх, 32, 139, 272, 273, 383, 434, 453
Бекон, Роджер, 97 {486}
Бекфорд, Вільям, 37, 136, 158
Белл, Ґертруда, 257, 291, 292, 297 — 299, 305, 308, 309, 319, 446
Бальфур, Артур Джеймс, лорд, 46 — 52, 56, 57, 65, 67, 70, 106, 124, 129, 130, 141, 317, 325, 396, 427
Беньямін Вальтер, 26, 73, 426
Бентам, Ієремія, 279
берберські розбійники, 376, 380
Берґер, Морро, 373 — 376, 402, 403, 433, 434, 435
Берґсон, Анрі, 46, 344
Берк, Едмунд, 106
Берк, Жак, 344, 349, 423
Берлін, сер Ісая, 96, 431, 435
Бертон, сер Річард, 33, 39, 72, 119, 133, 137, 257, 289, 305, 370; засвоює орієнтальні системи поведінки і вири, 256; співіснування індивідуалізму та імперіалізму у, 255, 256 — 258, 291, 319; войовничість, 254, 256; контрастування з Лейном, 209, 224, 254 — 255; між орієнталістською об’єктивністю і власною естетикою, 208, 209, 224, 254; Схід як матеріальне володіння, 222, 274; як вчений, 254, 257; і сексуальність Сходу, 249
Бертран, граф Анрі-Гратьєн, 111
біблійні студії, імпульс до вивчення Сходу, 31, 32, 72, 104 — 105, 223, 263, 376
Біблія, 125; і секуляризація XVIII ст., 160, 179 — 180; як орієнталістська провінція, 14 — 15, 88, 90 — 91, 104 — 105, 233; та ідея паломництва, 221, 228; і романтична ідея відродження, 153 — 154; і зв’язки Заходу з Близьким Сходом, 81, 101, 223, 337
Біван, Ентоні, 291
Біла Людина, 293 — 300, 305 — 315, 318 — 319
«Біологічний погляд на нашу зовнішню політику» (Мічел), 302
«Біологія британської політики» (Гарвей), 302
біологія: і політика, 405; і расова класифікація, 269 — 270, 300 — 304; типи у, 159, 190 — 191, 300, 439
Блант, Вілфрід Скауен, 255, 308, 427
Близький Схід: американська політика і, 12, 42 — 44, 380 — 382, 416, 417 — 420; арабо-ізраїльські відносини, 42 — 43, 143, 350, 370, 372, 396 — 399, 412 — 413; головне англо-французьке зіткнення зі Сходом, 31, 42, 59, 134, 262, 286; християнська вищість, 82, 101, 224, 337; зв’язок з англо-французькими інтересами на Далекому Сході, 30, 251 — 252; новітня наука про, 373 — 380, 383 — 395, 397 — 416, 451, 453; французькі колоніальні амбіції, 111, 182, 286 — 287, 291 — 293; знижувальні категорії, 311, 383 — 384; Сміт про, 304 — 307; стереотипне новітнє бачення, 42 — 44, 339, 369 — 370, 388 — 395, 396 — 416; у «третьому світі», 65, 393; рух жителів {487} Сходу на Захід, 266. Див. також араби; Єгипет; іслам «Близький Схід і великі держави» (ред. Фрай) 356
Близькосхідні студії (Принстон), 373
Блюменбах, Йоганн Фрідріх, 159
Боде, Анрі, 102, 431, 432
Бодлер, Шарль, 236 «Божественна комедія» (Данте), 94 — 95
Бопп, Франц, 32, 132, 154, 176, 180, 185, 301
Бордо, Анрі, 223, 441 — 442
Борньє, віконт Анрі де, 121
Борхес, Хорхе Луїс, 345 «Боротьба за існування в людському суспільстві» (Гакслі), 302
Боссюе, Жак Бенінь, 166, 167
Браун, Едвард Ґранвіль, 291
Браунінґ, Роберт, 32
Брахма, 198
брахманізм, 104
Бремон, Едмон, 292, 446
Брекен, Гаррі, 26, 426, 446
Британія: колоніальна філософія, 276 — 277, 279 — 280, 350 — 351; окупація Єгипту, 23, 31, 33, 46 — 56, 119, 275 — 276, 290 — 291, 327, 333, 427; різниця між орієнталістськими школами Британії та Франції, 291 — 292, 316 — 317, 341 — 344; пріоритет в орієнталізмі, 11, 31, 33, 85, 105 — 107, 132, 208 — 216, 231, 254 — 258, 291, 296 — 300, 304 — 317, 319, 342, 354 — 368, 383 — 384, 391 — 395
Брокельманн, Карл, 32
Бройль, Ахілл-Шарль-Леон-Віктор, герцог де, 166, 169, 435
Бросс, Шарль де, 156
Брюно, Жан, 237, 443
Брюнетьєр, Вінсент де Поль-Марі-Фердинанд, 333
Буґенвіль, Луї Антуан де, 156 «Бувар та Пекюше» (Флобер), 151 — 155, 162, 177, 233, 248, 434
буддизм, 160, 301, 336 «Бунт ісламу» (Льюїс), 409, 453
Бунзенівський комітет, 287
Бунур, Ґабріель, 345
Буркгардт, Якоб, 128, 210, 271
Бурхард Сіонський, 97
«Бюллетень АБС», 373, 453
Бюрнуф, Ежен, 132, 133, 176
Бютор, Мішель, 240, 443
Бюффон, граф Жорж-Луї Леклерк де, 117, 159
Б’юкен, Джон, 325, 445
Ваарденбурґ, Жак, 273, 347
Ваґнер, Ріхард, 174
Вайлд, Оскар, 192
Вайль, Ґустав, 133
«Вакханки» (Евріпід), 79 — 80, 430
Валері, Поль, 324 — 325, 327
Валле, П’єтро делла, 81
Варбертон, Еліот, 222, 255
Варрон, Марк Теренцій, 191
Ватікіотіс, П. Дж., 405 — 407
Вартема, Лодовіко ді, 81
Ваттель, Емеріх де, 281
Вафд, партія, 333
Вебер, Макс, 336
Вейцман, Хайм, 396
Веллгаузен, Юліус 272
Верн, Жуль, 283
вестернізація, в ісламському світі, 361, 399 — 400, 416 — 421
Вестлейк, Джон, 269
в’єтнамська війна, 23 {488}
вивчення реґіону, 12, 75, 142 — 143,330,357,383,388,421
«Викрадення з сералю» (Моцарт), 158
«Витлумачення ісламської історії» (Ґібб), 367
«Відвідини монастирів Леванту» (Керзон), 255
Віденський церковний собор, 70, 72, 165
«Відкриття в руїнах Ніневії та Вавилона» (Лейард), 255
Відродження, 19, 74, 83, 85, 99, 105, 139, 155, 362, 392
відродження: Азії за допомогою Європи, 203, 208, 226 — 227, 268; Європи за допомогою Азії, 152, 153; у романтизмі XIX сторіччя, 153, 221
Візантія, 103, 252
«Візантія» (Єйтс), 298, 446
«Військові походи в Єгипет та в Сирію, 1798 — 1799 pp.» (Наполеон), 110, 431
Віко, Джованні Баттіста, 15, 40, 74, 157, 159, 175, 176, 182, 183, 195
Вікторія, королева, 46
Вілкінс, Чарльз, 106
Вільсон, Вудро, 287, 325
Вільям Триполітанський, 97
Вільямс, Реймонд, 27, 44
«Він»(«Два острови») (Гюґо), 112 — 113
Віньї, Альфред-Віктор де, 133, 222
«Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» (Маркс), 36, 177
Вістон, Вільям, 103
«Вітчизняна структура та іноземна політика» (Кіссінджер), 66
«Вогненні дівчата» (Нерваль), 236
Воґе, маркіз де, 223
«Воєнний клич муфтія» (Гюґо), 220
Велі (Waley), Артур, 327
Вольней, Константен-Франсуа де Шасбеф, 56, 110, 221
Вольтер, 104 — 105, 125
Вольф, Фрідріх Авґуст, 175, 176
Вордсворт, Вільям, 154
«Ворожий іслам?» (ред. Ґібб), 360
«Вплив арабської мови на психологію арабів» (Шаубі), 414
Всесвітня компанія, 121
«Вчений-мандрівник» (Гоґарт), 318
Гакслі, Томас Генрі, 302
Галладж, Мансур аль-, 139, 319, 342, 345, 347 — 348, 352
Гальперн, Манфред, 401
Гарвардський університет, 142, 356, 383
Гарвей, Чарльз, 302
Гарун-аль-Рашид, 392
Гасаніди, 392
Гастінґс, Воррен, 106
Ґаллан, Антуан, 88 — 91, 430
Гамаді, Санья, 401 — 402, 403, 404
Гаманн, Йоганн Ґеорґ, 157
Ґарде, Луї, 394
Гарірі, Абу Мухаммад аль-Касим аль-, 168
Гаркаві, Єгошафат, 397, 398
Ґарньє, Франсуа, 283
Гафіз, 220
гебрейська мова, 37, 70, 73, 101, 105, 132, 164, 171, 179, 184, 189, 378
Гейзенберґ, Вернер, 346
«Hegire» (Ґете), 220 {489}
географія: перетворюється на «космополітичну» науку, 280 — 285, 286; «комерційна», 283; звершення де Леcсепcа, 119 — 125; зведення орієнталізму до примітивної суті, 145, 319 — 320, 393, 395; форма расового детермінізму, 395; уявна і довільна, 76 — 78, 80 — 81, 94, 98, 100, 105, 128, 262, 395; імперіалізм перемагає, 128, 274 — 275, 277 — 278; створена людьми, 15; орієнталістське ускладнення, 25, 71, 75, 89, 90, 105, 106, 116 — 117, 168, 217, 262, 280 — 281; і східні проекти, 119 — 125; відношення до знання, 75 — 77, 116 — 117, 281
Гердер, Йоганн Ґотфрід фон, 31, 132, 157, 176, 180, 182, 183, 195, 204
Геродот, 81, 122, 229
Ґете, Йоганн Вольфґанґ фон, 33, 37, 72, 133, 135, 158, 190, 203, 204, 207, 220, 333, 439, 441
Ґібб, сер Гамільтон Aлександер Pоскін, 24, 75, 136, 144, 320, 334, 340, 377, 428, 433, 447, 448, 449; про арабську ментальність, 141 — 142; протиставлення Массіньйону, 319, 341, 344, 346, 355, 356; династична постать, 356, 383; вплив на, 358, 366; про Массіньйона, 342 — 343, 367; метафізична абстракція, 360 — 367; проти націоналізму на Близькому Сході, 340, 361; громадсько-політична роль, 143 — 144, 333, 342, 356 — 357, 383; Схід потрібен Заходу, 332 — 333
Ґіббон, Едвард, 78, 83, 101, 156, 160, 430, 431
Ґіберт Ноґентський, 97
Гіджаз, 292, 306, 308
Ґізо, Франсуа-П’єр-Ґійон, 194
Ґірц, Кліффорд, 422
Гітті, Філіпп, 383
Ґлідден, Гарольд В. 69, 398
Ґобіно, Жозеф Артюр, граф де, 19, 133, 198, 269, 296
Гобсон, Дж. А., 124
Гоґарт, Девід Джордж, 257, 290, 305, 308, 309, 318, 319
Ґолдсміт, Олівер, 156
Ґолій, Якоб, 90
Голт, П. М., 140, 392
Ґольдціер, Іґнац, 32, 140, 272
Гомер, 24, 35, 114, 115
Ґордон, Девід, 386, 450
Ґордон, Чарльз Джордж, 46
«Горе паші» (Гюґо), 220
Готтінґер, Йоганн Генріх, 88
Ґотьє Теофіль, 133, 135, 236
Гофмансталь, Гуго фон, 334
Ґрамші, Антоніо, 18, 23, 27, 41, 42, 426 — 427
«Граф Робер Паризький» (Скотт), 252
Ґрейвс, Мортімер, 381, 450
Ґрейвс, Роберт, 316
Греція, 36, 74, 78 — 79, 94, 105, 120, 131, 139, 233, 272, 325, 364
Ґрімм, Якоб, 132 {490}
«Громадянин світу» (Ґолдсміт), 156
Ґруссе, Рене, 81, 430
Ґрюнебаум, Ґустав фон, 140, 383 — 386, 394
Гуджарат, 104, 105
Гумбольдт, барон Александер фон, 177
Гумбольдт, барон Вільгельм фон, 133, 176
Ґундольф, Фрідріх, 334
Гурані, Альберт Г., 355, 356, 357
Гурґроньє, Крістіан Снук, 273, 331, 332, 341
Гюґо, Віктор, 13, 37, 72, 74, 112 — 113, 133, 135, 207, 220, 335
Гюйсманс, Жоріс Карл, 236, 344
Г’юм, Девід, 26
«Ґяур» (Байрон), 220
«Давній і сучасний імперіалізм» (Кромер), 277
Дамаск, 297, 313, 314
Дампір, Вільям, 156
Даніель, Норманн, 84, 429, 434 — 435
Данте, 13, 94 — 96, 98, 99, 129, 164, 233, 274, 319
Дарвін, Чарльз, 38, 269, 295, 302
Дасьє, Жозеф, 165, 168, 169, 435
Дауті, Чарльз Монтеґю, 133, 224, 255, 289, 305, 308, 447
«Двадцять сім років історії орієнтальних студій» (Моль), 73
«Де інтелектуально зустрічаються Схід і Захід» (Бальдансперже), 328, 448
Декларація Бальфура, 381, 410, 451
Делакруа, Фердинанд-Віктор-Ежен, 158
«Де Lingua Latina» (Вappoн), 191
«Деніель Деронда» (Еліот), 222, 252
Деппін, Ґійом, 283
Державна школа східних мов, 113
Дестют де Трасі, граф Антуан-Луї-Клод, 152
Дефремері, Шарль, 223
Джабарті, Абд аль-Рахман аль-, 111
джихад, 347, 361, 372
Джонс, сер Вільям, 20, 32, 37, 72, 103, 105 — 107, 131, 156, 162, 180, 206, 221, 222, 280
Джонсон, Самуель, 106, 159
дискурс: внесок художньої літератури в орієнталізм, 13 — 14, 133; визначення, 127; славослів’я, 162; експертна творчість як нова форма орієнталістського дискурсу, 309 — 310; і форми влади, 24 — 25, 425; Фуко про, 13, 127; історичне значення, 127 — 128; як імперська інституція, 129; прихований орієнталізм європейця, 267 — 268, 287; методологічні проблеми орієнталіста, 161, 165, 169, 391; міфічний, 402 — 403, 415; орієнталізм як, 12, 13, 17, 25, 36 — 37, 98 — 100, 108, 116 — 117, 127 — 128, 133, 161 — 163, 173, 193, 205, 213, 262 — 266, 274, 289, 299 — 300, 403 — 404, 415; філологічний, 182, 193, 195 — 196; Ренан зміцнює орієнталізм, 173; як репрезентація, 36 — {491} 37, 98 — 100, 352 — 354; сила західного, 41, 128; заміняє окремого автора, 127, 263, 353; типологія в орієнталіста, 298 — 303; словник орієнталіста, 59, 63, 84, 98 — 100, 121,161 — 162, 169, 299, 416; фон Ґрюнебаум як приклад орієнталіста, 384 — 386
«Діалог мерців» (Фенелон), 96
«Дідаскалікон» (Гюґо), 335
Дідро, Дені, 159
Дізраелі, Бенджамін, 1-й граф Біконсфілд, 16, 33, 62, 133, 137, 207, 219, 222, 252, 282
Діодор, 229
діонісійські культи, 79
Дозі, Райнгарт, 133, 199
«Дон Жуан» (Байрон), 233
«Дон Кіхот» (Сервантес), 125
Драйден, Джон, 47
друга світова війна, 14, 31, 32, 74, 144, 330, 335, 368, 376, 381, 385, 387
друзи, 31, 137, 168, 251, 252
Думе, Поль, 292
«Дух релігій» (Кіне), 108, 182, 428, 431
«Дух християнства» (Шатобріан), 228
Дюґа, Ґюстав, 73
Дюркгейм, Еміль, 336, 344
Ебан, Абба, 349
Евріпід, 79 — 80, 430
експертне знання, орієнталістське, 257 — 258, 289 — 293, 296 — 300, 305 — 307; з точки зору активної дії, 309 — 310, 311, 314 — 316, 319, 328 — 330; про арабських політиків і сексуальність, 404 — 410; колективна сутність, 299, 306 — 307, 319 — 320; про сучасних «знавців реґіону», 369, 375 — 378, 415 — 416; різниця між французьким та англійським, 317 — 319. Див. також орієнталізм; ученість; орієнталіст
Еліот, Джордж, 27, 32 — 33, 133, 222, 252, 301, 445
Еліот, Томас Cтернз, 327
еллінізм, 72, 105, 169, 172; та іслам, 101, 139, 394
Елрой, Ґіл Карл, 398 — 399
Енґельс, Фрідріх, 131 «Еотен» (Кінґлейк), 253, 443
д’Ербело де Моленвіль, Бартелемі , 88 — 93, 98, 99, 102, 129, 164, 274, 367
Еркемберт, 83
Ерпеній, Томас, 71, 90
Есхіл, 13, 36, 78 — 79, 316
євреї, 137, 186, 204, 233, 251, 252, 313, 372, 390, 396, 413; Авраамістська релігія, 346 — 347; американські та араби, 43, 399, 412; і арійський міф, 133; Шатобріан про, 228; і божественна генеалогія мови, 171, 180; Доці про, 199; в Ізраїлі, 397; і заворушення в Каїрі в 1945 p., 410 — 411; первісне походження, 304, 305; Пруст про орієнталізм євреїв, 380; Ренан про, 186 — 187, 188, 193; священна історія, 89. Див. також семіти; сіонізм
Європа: Азія відродить, 152 — 155; колоніалізм на Сході, 11, 12, 13, 18, 23, 28 — 29, 30 — 31, 46 — 56, 59, 118, 124, {492} 128, 134, 206, 249, 255, 269, 273, 275 — 281, 282 — 293, 294 — 296, 301, 319, 326, 331 — 333, 349, 360 — 362; культурна гегемонія та орієнталізм, 18 — 20, 24, 41, 116 — 119; використання культури орієнталізму, 14, 170, 196, 201; «марення» про Схід, 74, 100; «перетравлює» Схід, 325; уявне знання Сходу, 78 — 81, 82 — 93, 98 — 99; лінґвістичні корені, 106 — 107, 181 — 182; метаморфози у процесі привласнення Сходу, 274 — 275; і меншини на Сході, 251; злет Відродження, 19; репрезентація Сходу, 11 — 14, 16 — 17, 18, 30, 34 — 37, 56 — 58, 77 — 79, 84 — 100, 117, 118, 132 — 134, 135 — 145, 252 — 253, 265, 352 — 355, 366 — 368, 403; секуляризація, 152 — 155, 160 — 164, 180 — 181, 183; і сексуальність Сходу, 249, 402 — 410; уявлення про суспільство, 258; зміцнення у зіставленні зі Сходом, 14, 16 — 17, 19, 23, 25, 41, 47 — 51, 58 — 59, 63, 64, 80, 84, 100, 106, 107, 116 — 120, 124, 127, 141, 145 — 146, 156, 187, 198, 201 — 202, 206, 211, 253 — 254, 258, 265, 293 — 297, 308, 319, 321 — 322, 400; непорівнянність до орієнталістського «об’єкта», 131; іслам як травма для, 83 — 86, 100 — 101; Валері про роль, 324 — 325. Див. також імперіалізм; орієнталізм; назви країн
європоцентризм, 131, 145
Єгипет: ставлення до французів і англійців, 275 — 276; як британська колонія, 23, 31, 33, 46 — 53, 104, 109, 118, 119, 222, 255, 275 — 278, 286, 290 — 291, 327, 333, 427; Шампольйон і, 161, 182, 186, 223; Шатобріан про, 230 — 231; європейська культура у, 419; фокусна точка орієнталізму, 114; Лейн про, 28, 39, 209 — 216, 219 — 220, 231; вторгнення Наполеона, 37, 61, 104, 108 — 120, 163, 182, 190, 206; націоналізм у, 46, 51, 54, 56, 224, 290, 333, 410 — 411; після 1948 р., 146; і Суецький канал, 119 — 122. Див. також іслам; Близький Схід
єзуїти, 72, 156
Єйтс, Вільям Батлер, 147, 298, 327
Ємен, 146
Жалу, Едмон, 324
Жан Жермен, 85
Жане, Поль, 152
Жид, Андре, 249, 324
Жильсон, Етьєн, 330
Жирарден, Сен-Марк, 282 «Життя Ісуса» (Ренан), 193 «Життя Магомета» (Мюїр), 199
Жорес, Жан Леон, 318
Жоффруа Сент-Ілер, Етьєн, 26, 117, 187, 188, 189 — 191, 432, 439 — 441
Жоффруа Сент-Ілер, Ізидор, 187, 189, 439 — 441
Жоффруа, Теодор, 194
Жюд, Оґюст, 223
«Загальна історія і порівняльна система семітських мов» {493} (Ренан), 188, 193, 198, 436, 437, 440, 441
загальноприйняті ідеї, 127, 154, 248, 328, 422
Заглул, Саад (Zaghlul Saad), 333
«Занепад Заходу» (Шпенґлер), 271
Захау, Едуард, 331
«Захід і Схід» (Чироль), 327
«Західно-східний диван» (Ґете), 33, 72, 203, 205, 220
«Захід перед Сходом» (Массіньйон), 346
«Звіт Гейтера», 75
«Звіт Кеніґа», 397
«Звіт про поточні дослідження» (Інститут Середнього Сходу), 378
Зенд-Авеста, 31, 61, 104 — 105, 132
«Золота річка до золотої дороги» (Патай), 399 — 400, 452
зороастризм, 160, 301. Див. також Зенд-Авеста
Зьоммерінґ, Семюел Томас фон, 159
Ібн-Халдун, 200
«Ідеї з філософії історії людства» (Гердер), 157
ал-Іджі, Адуд ад-дін, 407
Ізраїль, 43, 143 — 144, 350, 371 — 372, 293, 396 — 399, 410, 412 — 413, 416. Див. також євреї; сіонізм
імперіалізм: порозуміння з арабським інтелектуальним класом, 417 — 420; американський, 14 — 15, 23, 28, 30, 32, 41, 43, 140, 143 — 144, 369, 376, 380 — 382, 387, 416, 417; захист Бальфуром, 46 — 52; британський, 14 — 15, 23, 28, 30, 32, 41, 46 — 56, 59, 63, 67, 103, 104, 129, 134, 202, 207, 222, 251, 255, 256 — 259, 275 — 281, 282, 284, 286 — 291, 292, 293 — 295, 310, 317, 319, 333; зв’язок з англо-французьким орієнталізмом, 15, 32, 59, 116, 127 — 130, 139, 255, 257, 258, 266, 278, 287 — 291; Кромер про політику імперіалізму, 52 — 56, 63, 276 — 278; французький, 14 — 15, 23, 28, 30, 32, 33, 41, 59, 104, 116 — 117, 128, 134, 165, 206, 251, 275, 282 — 287, 290, 291 — 293, 316 — 318; керує орієнталістською культурою, 27, 29, 61, 116, 128, 140, 163 — 164, 266, 274, 278; вплив на орієнталів, 277, 325 — 327, 417 — 418; міжєвропейське суперництво, 59, 102, 104, 118, 251, 275 — 276, 282 — 287, 291 — 292, 317, 322; нова конфігурація — США і СРСР, 140, 144, 369; орієнталісти-агенти, 257 — 259, 289 — 293, 296 — 300, 307 — 319, 416, 417; та орієнталістські доктрини, 19, 24, 26, 32, 63, 117, 127 — 128, 268 — 270, 289 — 293, 319, 375 — 380, 382, 387, 417, 424; навчання «відсталого» Сходу, 51, 53 — 54, 116
Індія: Анкетіль-Дюперрон в, 104 — 105, 108, 206; Британія в, 23, 31, 33, 46, 52, 53, 60, 101, 103, 104, 105 — 107, 181, 202 — 203, 222, 278, 283, 292, 293, 298, 341; класичні цивілізації «доброго» Сходу, 133; і прагнення Франції створити «французьку Індію», 284; міжєвропейське супер-{494}ництво в, 102, 103; іслам поширюється на, 83, 101; Джонс у, 105 — 107; мови та діалекти, 73, 103 — 107, 133, 181 — 182, 417; Маркс про відродження, 202 — 205; орієнталістське вивчення релігій у, 71, 93, 103, 198, 330; замінює Едемський гріх, 181 індоєвропейські мови, 37, 72, 103, 107, 132, 179 — 182, 185, 186, 187, 188, 189, 192, 197, 301
Індокитай, 12, 59, 66, 284, 369
Індонезія, 83, 273, 394
Інститут Єгипту, 73, 110, 113, 114, 118
Інститут Середнього Сходу, 378, 382
Інститут Франції, 168
«Інтимний щоденник» (Констан), 181
Іоанн Сеґовійський, 85, 160
Ірак, 130, 146, 392, 420
«Іродіада» (Флобер), 237
«Ісламська енциклопедія», 368
іслам: «поганий» Схід філологів, 133, 186; християнська репрезентація, 84 — 95, 97 — 99, 110, 226, 272; як завойовницькі походи, 82 — 83, 85, 98, 101 — 103, 123, 267, 347, 392, 393, 394; сучасні догми, 388 — 389; Данте про, 94 — 96, 97; «поразництво», 407; символ чужинця, 97, 271; сутність «шатра й племені», 141, 304, 398; заперечення західного домінування над Сходом, 100 — 103; Ґібб про, 141 — 142, 319, 357 — 368; гегемонія, 83, 267;
вивчення між війнами, 330 — 333, 336 — 352, 359 — 360; Макдональд про, 273, 320 — 321, 358 — 359; Массіньйонові ідеї про, 346 — 352; містицизм у, 273, 328, 346, 347 — 348; захоплення Наполеона, 111, 431; усвідомлюється як доктринальний обман християнства, 82, 84, 85, 86 — 87, 90 — 92, 97 — 99, 272; скоріше політичний, ніж духовний інструмент, 200; реінтеґрація з Заходом, 331 — 333, 362; релігія опору, 346, 348; релігійна толерантність, 272, 360; «повернення», 143, 292, 410; Шлеґель про, 132 — 133, 198; Скотт про, 136 — 137; як культура ганьби, 69 — 70; мовчання та артикуляція у, 366, 414 — 415; Сміт деміфологізує, 305 — 307; статичний чоловічий орієнталізм, 271; фон Ґрюнебаум про, 383 — 388, 394; страх Заходу перед, 82 — 84, 101 — 103, 124, 327 — 328, 329, 337, 372. Див. також араби; Близький Схід
«Іслам в дзеркалі Заходу» (Ваарденбурґ), 272
«Іслам і капіталізм» (Родінсон), 336
ісламське право, 71, 91, 272 — 273, 330 — 331, 360; Ґібб про, 362 — 363
«Ісламські поняття революції» (Льюїс), 407 — 408
Ізмаїл, 346, 350
Іспанія, 11, 31, 83, 101, 112, 125, 394, 407 {495}
«Істинна природа самозванства» (Прідо), 99
«Історична картина французької ерудиції», 168 — 169
«Історичні фраґменти» (Буркгардт), 271
історія: альтернатива релігійно-етнічному підходу, 421, 453; арабів вважають вільними від, 298 — 299, 305, 360 — 362; Бальфур про орієнтальну історію, 47 — 49; «Кембриджська історія ісламу», 391 — 392, 453; культурна, Ренанова, 193 — 194; і сутнісне бачення орієнталізму, 131, 300, 311 — 312, 319; і геополітичне знання, 24 — 25, 27, 71; ідей, та орієнталізм, 38 — 39, 173, 395 — 396; накладення наукової типізації на, 300, 336 — 337; Льюїс про застосування, 413 — 414; витворена людьми, 15, 77, 154; у явному орієнталізмі, 268; Маркс про необхідність трансформації, 202 — 203; як оповідь, 213 — 216, 310, 311, 320; Сходу у XVIII сторіччі, 156 — 158, 160; європейська заміняє східну, 114 — 116, 117, 145 — 146; іґнорування орієнталістами, 141, 143, 300, 304, 319 — 320, 337, 351, 360 — 362, 412, 416; орієнталістське узагальнення, 130, 146, 300 — 303; як орієнталістська репрезентація, 36, 48 — 49; редукована теорією культури у фон Ґрюнебаума, 386 — 387; ревізіоністська, 412; священна й світська у д’Ербело, 89; як драма для Кіне і Мішле, 182, 183
«Історія арабів» (Маріньї), 109
«Історія занепаду і руїни Римської імперії» (Ґіббон), 101, 430, 431
«Історія інтелектуального розвитку по лініях новітньої еволюції» (Крозьєр), 302
«Історія європейських орієнталістів від XII до XIX сторіччя» (Дюґа), 73, 428, 439
«Історія морських подорожей до південних країн» (де Бросс), 156
«Історія мусульман Іспанії» (Доці), 199
«Історія народу ізраїльського» (Ренан), 305
«Історія сарацинів» (Оклі), 88, 103
Італія, 11, 31, 40, 101, 108, 384
Кабаніс, П’єр-Жан-Жорж, 152
Кабе, Етьєн, 152
Каїр, 112, 137, 224, 239, 240, 254, 290, 381, 410
«Каліла й Думна», 168
Каліостро, граф Алессандро ді, 119, 200
Камю, Альбер, 405 — 406
«Кандід» (Вольтер), 125
Кант, Іммануїл, 159, 176
Карлейль, Томас, 27, 129, 200, 296, 440
Карфаген, 225, 229, 233, 243
Кассірер, Ернст, 195, 440
Каст, Роберт Нідгем, 338 — 339 {496}
Катафаґо, Жозеф, 223
Катремер, Етьєн-Марк, 184, 223
«Кембриджська історія ісламу» (ред. Голт, Лембтон і Льюїс), 88, 146, 368, 391 — 396, 430, 451 — 452
Керзон, Джордж Натаніель, лорд, 277 — 281, 298
Керзон, Роберт, 255
К’єркеґор, Сорен, 346
Китай, 11, 21, 30, 61, 66, 72, 83, 87, 101, 122, 144, 156, 157, 160, 184 — 185, 218, 325, 329, 341, 369, 381
Кідд, Бенджамін, 302
«Кілька роздумів про принципи міжнародного закону» (Вестлейк), 269
«Кім» (Кіплінґ), 293
Кінґлейк, Александер Вільям, 133, 207, 222, 253
Кіне, Едґар, 60, 103, 108, 152, 182, 183, 195, 237, 350
Кіплінґ, Редьярд, 64, 291, 293 — 294, 297
Кірнан, В. Ґ., 74, 427
Кіссінджер, Генрі А., 65 — 68, 389
Кітченер, Гораціо Герберт, лорд, 309
класифікація: 300 — 303, 308, 339; мов, 179, 181 — 182,185 — 186, 189, 218, 295, 300, 339, 347; фізіологічних і моральних типів, 159 — 150, 295
класицизм: і рамки орієнталізму, 71; Раннього Відродження, 72; Массіньйон приєднується до «життєвих сил» Сходу, 344, 345; віч-на-віч з тогочасним Сходом, 108, 109, 124, 132, 266, 270, 289, 301, 302, 304, 311 — 312, 338, 389; в орієнталізмі, 73, 108, 116, 124, 343
Клебер, Жан-Батіст, 112
Клермон-Ґанно, Шарль, 223
Клодель, Поль, 327, 345
Клот, Бей, 244
«Кодекс» Ману, 106
Кольбрук, Генрі Томас, 107
Коле, Луїза, 245
Кольрідж, Семюел Тейлор, 32, 181, 437
Колумб, Христофор, 81
Колумбійський коледж, 372
«Коментар», 398, 410, 433, 451 — 452, 453
Комітет зацікавлених дослідників Азії, 390
Комітет Сходу, 285
Комітет Французької Азії, 285
комунізм, 145, 361, 382
Кондорсе, маркіз де, 194
Конрад, Джозеф, 244, 249, 261, 314, 444
Констан, Бенжамен, 181, 438 Конт, Оґюст, 152, 154, 296
«конференція», 85, 160
Конфуцій, 96
Коран, 84, 88, 91, 95, 112, 130, 157, 199, 201, 210, 225, 306, 373, 390
Кордовський халіфат, 407
Королівське азіатське товариство, 62, 107, 133, 217
Коссен де Персеваль, Арман-П’єр, 194, 200 — 201, 300, 319, 440
Кребер, А. Л., 386
Кресанті, граф де, 292, 447
Кримська війна, 201
Крозьєр, Джон Б., 302
Кромер, Івлін Барінґ, лорд, 278, 427, 428, 444; «знання», 54 — {497} 58, 65, 67, 70, 129, 130, 141, 290, 317; ставлення до Сходу, 275 — 276; про управління знанням у суспільстві, 64; про «підкорені раси», 52 — 56, 57 — 58, 59, 63 — 64, 129, 227, 275 — 276; перебування в Єгипті, 51, 52, 54, 290, 296
Ксеркс I, 79, 80
Кувейт, 418
Кузен, Віктор, 152, 177, 194
Кук, Джеймс, 156
Кук, Томас, 119 — 120
Кун, Томас, 356
Курно, Антуан-Оґюстен, 152
Курціус, Ернст Роберт, 334, 335, 338, 340
Кучук Ганем, 17, 244 — 245, 247, 270
Кюв’є, барон Жорж-Леопольд-Кретьєн-Фредерік-Дагоберт, 26, 165, 176, 188, 190, 193, 201, 269
Лайаль, сер Альфред Комін (Lyall, Alfred Comyn), 55, 67, 199
Лайєль, сер Чарльз (Lyell, Charles), 291
Лакост, Ів, 344
Ламартін, Альфонс де, 33, 39, 110, 119, 133, 150, 224, 232, 233 — 238, 251, 253, 281, 300, 317, 370
Ламенне, Феліс-Робер де, 152
латентний орієнталізм: «класичне» вираження, 289; константність, 268, 271; сходиться з явним орієнталізмом, 288 — 291; перероблений у імперських агентів, 291; п’яти ісламських вчених, 272 — 273; та імперіалізм, 287 — 291; ґрунтується на географії, 281; сексистський погляд на, 270 — 271
Ла Ронсьєр Ле Нурі, барон Каміль де, 284
Лассвелл, Гарольд Дуайт, 143, 378 — 379
Лейард, Остін Генрі, 255
Лебон, Ґюстав, 270
Леві, Сільвен, 322 — 323, 324, 341, 344
Леві-Стросс, Клод, 75, 384
Левін, Гаррі, 242
Леґран, Жорж, 223
Лейбніц, барон Ґотфрід Вільгельм фон, 166, 167
Лейн, Едвард Вільям, 19, 33, 72, 133, 149, 222, 228, 249, 291, 319, 370; і надбання прихованого орієнталізму, 268, 289; і цитування в орієнталізмі, 232 — 233; у порівнянні з Бертоном, 208, 209, 223 — 224, 255; на відміну від Сасі й Ренана, 253; відсторонення від єгипетського життя, 214 — 215, 221, 224, 227, 247, 303, 311 — 312, 315, 319; редаґує Схід для європейської чутливості, 219, 270; і пріоритет Англії, 32, 119; є прикладом наукової мети життя на Сході, 207 — 208, 224 — 225, 227, 230, 231, 235, 289, 310 — 311; імітує Схід, 211 — 212, 214; важливість деталі, 28, 212 — 214, 216, 230; і новітні орієнталістські структури, 162, 258, 300; наративна структура, 212, 214 — 216, 230, 310, 311 — 312, 367; власни-{498}цьке ставлення у, 274, 303; самообмеження, 215 — 216, 221, 224; позачасове значення, 212, 215 — 216; перекладає «Арабські ночі», 216, 232; використання письменниками, 39, 221, 238, 241, 242, 244
Леконт, Казимір, 122
Ле Маскріє, абат, 113
Леопарді, граф Джакомо, 174
Лепанто, битва при, 101
Лепік, Людовік, 224
Лернер, Даніель, 403
Леруа-Больє, Поль, 285
Леcсепc, Матьє де, 120
Леcсепc, Фердинанд-Марі де, 120 — 125, 127 — 128, 195, 283, 285, 286
«Les Cahiers du mois», 324
«Les Orientales» (Гюґо), 72, 135, 220
Ле Странж, Ґі, 291
Ліван, 11, 146, 233, 239, 251, 252, 416
ліванські фаланги, 393
Лівія, 420
Лікург, 114
Лінней, Карл, 159
«Література» (Ґібб), 332
література, художня: на відміну від професійного орієнталізму, 207 — 208, 221 — 223, 224 — 226, 237 — 238, 240, 248, 251 — 252; англійський орієнталіст на відміну від французького, 252; і життя на Сході, 206 — 207; орієнтальний жанр, 12 — 13, 19 — 20, 32, 36, 37, 42, 57, 61, 73 — 75, 84, 119, 133, 134 — 137, 206 — 209, 219 — 223, 224 — 232, 233 — 250, 252 — 254, 291, 332, 346, 368; і паломництво на Схід, 221 — 223, 224, 225 — 230, 233 — 250, 252 — 253; політичний вплив на, 21 — 23, 27 — 28, 39, 222 — 223, 261 — 262. Див. також окремі письменники
Локк, Джон, 26
Лоррен, Клод, 233
Лоуренс, Томас Едвард, 133, 308, 317, 319, 350, 359, 413; колоніальний представник у Хашимітів, 319; на відміну від Бертона, 256; визначення і бачення в описах, 297 — 298, 310, 312, 321; імперський агент, 257, 291, 292, 309, 312 — 314, 319; орієнталізм як сенсаційне відкриття у 368; особисте бачення, 313, 314 — 316, 321; і примітивна простота араба, 298 — 300; зворотне паломництво, 224; боротьба за новий Схід, 312 — 314
Лоті, П’єр, 133, 326
Лоут, Роберт, 31
Луґард, Фредерік Ділтрі, 1-й барон Луґард, 277
«Луї Ламбер» (Бальзак), 174
Луїс, П’єр, 270
Луї-Філіпп, 381
Лукач, Дьордь, 336
«Людська комедія» (Бальзак), 26, 190, 438
«Людські раси» (Нокс), 269
Лютер, Мартін, 86, 97
Ляруї, Абдула, 385 — 386
Льюїс, Бернард, 140, 143, 408 — 416, 436, 444
магдізм, 364
Магомет, 82, 84, 86 — 87, 91, 94 — 95, 98, 99, 102, 112, {499} 139, 160,199 — 201, 272, 306, 347, 363, 372, 392 «Магометанство» (Ґібб), 363
«Магоментанське право» (Захау), 331
«Макама» (аль-Гарірі), 168
Макдональд, Дункан Блек, 140, 141, 272, 273, 320, 321, 358 — 360, 362, 366
«Майбутнє науки» (Ренан), 175 — 176, 191, 436 — 439
Маколей, Томас Бебінґтон, 27, 201, 257
Малларме, Стефан, 346
Мальро, Андре, 321
мамелюки, 111
Ман, Рафаель дю, 90
Мангейм, Карл, 336
Мандевіль, сер Джон, 47, 82
«Маніфест» (Наполеон), 165
Ману, 106, 160
Маракеш, 326
Марґоліус, Девід Семюел, 291
Маріньї, Франсуа де, 109
Марієтт, Оґюст-Фердинан, 223
Марітени, Жак та Раїса, 345
Марк Аврелій, 194
Маркс, Карл, 13, 27, 29, 36, 47, 131, 137, 202 — 205, 207, 268, 300, 379, 421
марксизм, 26, 62, 395, 421
Маркус, Стівен, 19
Марло, Джон, 120
Марло, Крістофер, 88
мароніти, 286, 360, 393
Массіньйон, Луї, 334, 340, 360, 377, 383; християнське співчуття у, 350; пов’язує науку і духовну інтуїцію, 343, 344, 362, 366; про аль-Галладжа, 139, 273, 319, 342, 347 — 348, 352; вплив, 354 — 355; поєднує науку і причетність до «життєвих сил», 343, 346; і національна традиція, 341 — 342, 344, 350 — 351; аутсайдер, 356; політична роль, 273, 345; структура та ідеї, 346 — 350; як стиліст, 344, 346, 367 — 368; неортодоксальне бачення ісламу, 319, 345 — 346, 347, 352; слабкі сторони, 351 — 352
Масі, Анрі (Massis Henri), 324
Масон-Урсель, П., 274
Масперо, сер Ґастон, 223
Мекка, 102, 199, 256, 309 Мелвілл, Герман, 251, 376
«Mencius of the Mind» (Річардс), 329
Мертон, Роберт К., 417
Месопотамія, 134, 286, 292
Меттерніх, князь Клемент Лотар Венцель, 381
Метліцкі, Дороті, 30, 426
Микола Кузанський, 85
«Мідлмарч» (Еліот), 33, 426
Мілль, Джеймс, 279
Мілль, Джон Стюарт, 27, 279, 296
Мілнер, Альфред, 1-й віконт
Мілнер, 46
Мільтон, Джон, 88
«Мімезис» (Авербах), 335
«Міркування про сучасну війну з турками» (Вольней), 110
Міхаеліс, Йоганн Давід, 31
Мічел, П. Чарльз, 302
Мішле, Жуль, 100, 128, 152, 177, 183, 195
мова: як явище людського походження, 179 — 180, 437 — 438; Ніцше про, 264; походження, 179 — 183, 300 — 301; Ренан про, 183; як репре-{500}зентація, 36, 352 — 353; наука і, 185. Див. також філологія
мови, східні: досягнення Анкетіль-Дюперрона, 72, 104 — 105; бібілійні, 73, 171, 180; і сучасне експертне знання, 377, 378, 407 — 408, 414 — 416; внесок розрізнень у мовні типи, 300 — 303, 308; ідентифіковані з семітськими, 103, 185; імпульс для орієнталізму, 37, 61, 62, 70 — 71, 73, 74, 89, 104 — 105, 133, 161, 179 — 180, 401; Джонс і, 72, 103, 105 — 107; явний орієнталізм, 268; орієнталістська ідеологія стосовно, 414, 415; реконструкція, і колоніалізм, 24 — 25, 124, 164; Ренан і, 61, 119, 176, 181, 184 — 189, 192, 196 — 197, 300; духовне значення для Європи, 70, 153, 161, 332 — 333, 429; вивчення як інструмент пропаґанди, 378 — 379, 429; в навчальних планах Заходу, 70, 75, 129, 143, 217 — 219, 378, 419; західна «лабораторія» для, 185, 186, 187 — 190, 192 — 193. Див. також специфічні мови і мовні родини
Моем, Вільям Сомерсет, 249
Моль, Жуль, 73, 369
монголи, 218, 389
Монтеск’є, Шарль Луї де, 159, 176
Мор, Томас, 158
Моразе, Шарль, 151
Морзе, Семюел Ф., 381
Морієр, Джеймс Юстиніан, 252
Мосс, Марсель, 344
Моцарт, Вольфґанґ Амадей, 158
Муґніері, Леон, 403
мусульмани: див. араби, іслам
Мюллер, Фрідріх Макс, 32, 319, 327
М’юр, сер Вільям, 113, 199, 291
«Наглядати й карати» (Фуко), 13
Нанкінський договір, 381
Наполеон I, 31, 73, 165, 221, 235, 282; і народження новітнього орієнталізму, 118; орієнталістський і текстуальний імпульс, 108 — 112, 113, 114, 127 — 129, 224; значення вторгнення в Єгипет, 37, 61, 104, 108, 109 — 119, 120, 163, 168, 182, 190, 206, 221, 225; ідентифікація зі Сходом, 112, 158, 431
Наполеон III, 379
«Нарис про історію арабів до ісламу, протягом доби Магомета» (Коссен де Персеваль), 200, 440
«Нарис про нерівність людських рас» (Ґобіно), 269, 440
Насер, Ґамаль Абдель, 124
Нерваль, Жерар де, 11, 20, 33, 39, 74, 133, 137, 251, 253, 317; і цитаційна природа орієнталізму, 231 — 232, 233; є прикладом індивідуального стилю в орієнталістиці, 208, 221 — 222, 223, 235, 236 — 237; і жіночі типи, 237, 239, 241; розчарування (обманута мрія), 134 — 135, 136, 237, 241, 316; значення для орієнталізму, 237, 240; світ мрій, 240 — 241; на відміну від подорожі {501}Шатобріана, 240; об’єкт віддання переваги для Массіньйона, 345; значення Сходу для, 236 — 242, 249 — 250, 268; неґативне бачення Сходу, 241; обмеженість, 62
несторіани, 286
Ніл, 213, 229, 246
Німецьке товариство з вивчення східних країн, 62
Німеччина, 11, 31 — 34, 40, 62, 74, 97, 132, 134, 172, 181, 251, 271, 275, 276, 292, 309, 317, 332
Нікольсон, Рейнольд Аллен, 291
Ніцше, Фрідріх Вільгельм, 174, 175, 264 — 265
Новаліс, 153
«Нові відвідини країни мідійців» (Бертон), 255
Нокс, Роберт, 269
«Нотатки про подорож від Корнгілла до Великого Каїра» (Теккерей), 255
Нуті, Гасан аль-, 223
Ньольдеке, Теодор, 32, 272
Ньюмен, Джон Генрі, кардинал, 27, 201, 296
«Об’єкти наукових розвідок під час мого перебування в Азії» (Джонс), 106
«Образи конфлікту на Середньому Сході» (Елрой), 398
О’Брайєн, Конор Круз, 404
Озанам, Антуан-Фредерик, 194
Оклі, Саймон, 88, 103
Оксфордський університет, 70, 75, 104, 278, 356, 419
Омар І, 102, 226
«Опис Єгипту», 61, 114, 115 — 118, 128, 138, 210, 367, 432
«Опис Єгипту» (Ле Маскріє), 114
Орвелл, Джордж, 326 — 327
орієнталізація Сходу, 16 — 17, 90 — 93, 130, 139, 146, 205, 221, 238, 264, 424; самим новітнім Сходом, 421
«Орієнтальна бібліотека» (д’Ербело), 88 — 93, 98, 99, 102, 430
«Орієнтальна історія» (Готтінґер), 88
орієнтальна література, 106, 129, 141, 395; антології уривків з, 34, 89, 166 — 167, 170 — 172, 173, 188 — 189, 194, 199, 217, 231, 366 — 368; уникнення в соціологічному орієнталізмі, 376; Ґібб про, 332 — 333, 359; «безкінечне розмаїття», 105; Кінґлейк про, 253; і явний орієнталізм, 268; Массіньйон і, 273, 342, 344; і Нерваль, 238 — 240; поезія, 129, 170, 220, 234, 270, 332; релігійна, 361; легенда у, 47, 74; цінність для Заходу, 170, 332 — 333; внесок Заходу до, 221
«Орієнтальний ренесанс» (Шваб), 30, 72, 154, 182, 426
орієнталізм: створює Схід, 15, 58, 118, 127, 161 — 162, 171 — 173, 185, 189, 192 — 193, 195, 287; криза, 139 — 147, 267, 323 — 324; догми, 389 — 391, 413; визначення, 11 — 18, 24, 59, 60, 72, 100, 124, 128, 161, 264 — 265; демаркацій-{502}на лінія між Сходом і Заходом, 57, 60, 61, 64 — 70, 79, 80, 100, 130, 262, 268, 281, 294 — 299, 321, 324, 328, 331, 333, 336, 348 — 349, 359, 387, 388 — 390, 396 — 397, 399 — 400, 423; сутнісне бачення, 130, 137 — 145, 195, 204 — 205, 206, 265, 267, 272 — 274, 287, 290, 297 — 304, 306 — 312, 319, 321, 325, 331, 332, 339, 360 — 363, 367, 383 — 387, 389 — 391, 395, 396 — 402, 408, 411 — 412, 416, 417, 439, 440; зовнішнє становище, 35 — 36, 117 — 118, 130 — 131, 139, 140 — 145, 158, 169, 214, 298, 309, 320 — 322; загальна й конкретна перспективи, 20, 24 — 25, 26 — 27, 71; у період між війнами, 321 — 329, 330 — 352; як західний спосіб панування, 13, 16 — 17, 19, 23, 25, 29, 41, 44, 46 — 59, 66, 68, 75, 84, 100, 109 — 111, 116 — 118, 124, 127 — 130, 140, 144 — 146, 163 — 164, 187, 193, 200 — 202, 211, 218, 235, 251 — 255, 256, 258, 266, 288 — 291, 292 — 293, 300 — 304, 319, 328 — 330, 389, 396, 400 — 403, 416 — 421; модернізація, 61, 72, 100, 104 — 108, 116 — 118, 124, 129, 155, 160 — 164, 165, 169, 172, 205, 258, 274, 330 — 368; ретроґресивна позиція ісламського, 337 — 341, 348 — 349, 359 — 363, 383 — 386, 388 — 396, 397 — 416; схематизація Сходу, 94 — 99, 108 — 109, 113, 115 — 118, 128, 132 — 133, 134 — 145, 193 — 196, 197 — 198, 203 — 205, 206, 248, 272, 297 — 299, 310, 388 — 390; про семітський культурний декаданс, 187, 192 — 193, 271, 300 — 304, 306 — 308, 337, 374, 388 — 390, 396 — 398; постачає агентів і знання імперії, 257 — 259, 288 — 293, 296 — 300, 304, 307 — 320, 367, 416, 417; три значення, 12 — 18. Див. також ученість; орієнталіст
«Орієнталізм у кризі» (Абдель Малек), 432, 434, 448
«Особиста розповідь про прощу до Медини та Мекки» (Бертон), 119, 208, 253, 256 — 257
«Отелло» (Шекспір), 98
Оттоманська імперія, 83 — 84, 101, 102, 104, 134, 251, 270, 286, 292, 321, 327
Оуен, Роджер, 423, 427, 450, 453
Пакистан, 273, 369, 394
Палґрейв, Вільям Ґіффорд, 258
Палестина, 42 — 44, 136, 146, 227, 233, 252, 325, 349, 370, 381, 396, 412
Палмер, Едвард Генрі, 133, 257, 290
Паніккар, Квалам Мадхава, 16, 426
Парацельс, Філіп Ауреол, 33
Париж, 31, 33, 70, 73, 105, 132, 286, 292, 338
Паризьке географічне товариство, 283
Патай, Рафаель, 399 — 400, 403, 404
Паунд, Езра, 327 «Пекло» (Данте), 94 — 96, 98
Пелопоннеська війна, 79 {503}
«Перегляд реґіональних студій» (Ґібб), 142, 357, 429, 433
«Перемога» (Конрад), 244
«Перси» (Есхіл), 36, 78
Персія 30, 32, 83, 103, 105, 395
перська (мова), 89, 105, 106, 113, 132
перша світова війна, 140, 141, 164, 286, 290, 292, 312, 319, 331, 350, 367, 381
перший орієнталістський конґрес, 273, 338
Петерс, Карл, 269
Петро Превелебний, 97
«Півмісяць і троянда» (Чу), 83, 430
«Півмісяць і Хрест» (Варбертон), 255
Північна Африка, 33, 73, 101, 133, 251, 273, 284, 290, 292, 360, 373, 381, 393, 394
«Пізнання Сходу» (Клодель), 327
Пій Другий, папа, 85
Піккерінґ, Джон, 380
Піко, Жорж, 287
Піктол, Мармадьюк Вільям, 326
Піранезі, Джованні Баттіста, 158
Піренн, Анрі, 97
«Пісня про Магомета» (Ґете), 135
«Пісня про Роланда», 85, 88, 97
Пітт, Вільям, 106
Піфагор, 114, 115
Платон, 95, 114, 115
Пліній, 339
«Повернення ісламу» (Льюїс), 410, 433 — 434, 453
«Погляди на європейську державність у арабському світі» (Елрой), 398
«Подорож до Єгипту та Сирії» (Вольней), 110
«Подорож до Індії» (Форстер), 316
«Подорож із Парижа в Єрусалим і з Єрусалима в Париж» (Шатобріан), 119, 224 — 230, 239 — 240
«Подорож на Схід» (Ламартін), 119, 150, 233 — 236
«Подорож на Схід» (Нерваль), 135, 208, 236 — 241
«Поема про Сіда», 88, 97
Поккок, Едвард, 90
політичне знання, 21 — 24; стосовно літератури та культури, 24, 28 — 29, 40; в орієнталізмі, 23, 47, 51, 52, 55 — 59, 61, 64, 75, 84, 110, 114 — 118, 124, 127 — 131, 147, 222 — 223, 256, 258, 265, 274, 299, 381, 387 — 388, 409 — 410, 411, 423
Полк, Вільям, 355 — 356, 447, 449
Поляков, Леон, 133
Поуп, Александр, 47, 64
«Порівняльна граматика» (Бопп), 180
Португалія, 11, 31, 101, 102
«Порядок речей» (Фуко), 37
Постель, Ґійом, 71, 90
Праз, Маріо, 236
пресвітер Іоанн, 88
«Пригоди Хаджи-Баби з Ісфагана» (Морієр), 252
Принстонський університет, 75, 369, 373, 383
«Принципи загальної граматики» (Сасі), 166, 167
Прідо, Гемфрі, 99
«Протоколи сіонських мудреців», 396 {504}
«Подорожні записники» (Флобер), 237
Поло, Марко, 81
«Порівняльна система й загальна історія семітських мов» (Ренан), 119
«Пошуки в країнах Леванту» (Баррес), 317, 447
«Проникнення в Аравію» (Гоґарт), 290
«Про мову й мудрість індійців» (Шлеґель), 33, 132, 182
«Про послуги, які надає філологія історичним наукам» (Ренан), 178, 438, 441
«Про релігію» (Констан), 181
«Про свободу» (Мілль), 27
простір, 77, 219, 274 — 278, 284, 304
«Прощай» арабської господині дому» (Гюґо), 135
Прудон, П’єр Жозеф, 152
Пруст, Марсель, 192, 380
«Психологічні закони еволюції народів» (Лебон), 270
Пуссен, Ніколя, 233
«Пустельна Аравія» (Дауті), 308
Рада соціологічних досліджень, 373
Радянський Союз, 21, 22 — 23, 140, 377, 378. див. також Росія
Ранке, Леопольд фон, 128, 271, 394
Раскін, Джон, 27, 296
расова теорія: прийнята прихованим орієнталізмом, 269; і араб-палестинець на Заході, 43, 369 — 372; Бальфура, 50 — 51, 52; біологічні основи, 269, 300 — 303; у класичному світі, 80; супровідні компаративної лінґвістики, 133, 195, 300 — 302; Кромера, 52 — 56; і класифікація на типи у XVIII сторіччі, 159, 160; та емпіризм, 26, 301 — 303; можна знайти у типах і прототипах мов, 300 — 304, 339; Ґібб проти, 360; узагальнення походження, 304; у Кінґлейка, 253; орієнталізм і, 18 — 20, 28, 38, 43, 50, 62, 124, 130, 131, 143, 204, 265, 395, 396 — 412, 417, 422, 424, 425, 452; продукує Білу Людину, 393 — 397; Ренана, 19, 28, 56, 61, 133, 176 — 178, 187 — 189, 192 — 193, 195, 196 — 198, 199, 204, 224, 295, 300 — 301, 304, 374, 397; Шлеґеля, 132 — 133; студії, 439; Тріллінґ про, 301 — 302; вікторіанський імперіалізм, 27, 268 — 269
Рафаель, 95
«Революція на Середньому Сході...» (ред. Ватікіотіс), 404
«Rêves» (Ренан), 194
«Релігійний напрям думок і життя в ісламі» (Макдональд), 320, 358
Ремюза, Жан-П’єр-Абель, 133
Ренан, Ернест, 17, 39, 205, 206, 221, 224, 238, 253, 258, 274, 289, 305, 319, 344, 359, 370, 383; пристосовує орієнталізм до філології, 173 — 174; тип штучного створення, 183, 185, 187, 192 — 196; і християнство, 178 — 179, 183, 186, 193, 194; підтримує антидинастичні догмати нової філології, 181, {505} 184; сутнісне бачення ісламу, 140 — 141, 300 — 304; «лабораторія», 184, 185 — 186, 187 — 190, 192 — 193, 195 — 196, 367; про мову, 184; і чоловіча концепція світу, 193 — 194, 270, 440; і новітні орієнталістські структури, 162, 173 — 196, 374; і природничі науки, 176, 183 — 185, 187, 188, 189, 192 — 193, 195, 301; парадоксальне становище, 177 — 178, 192; про філологію, 176 — 177, 178 — 179, 184; расові ідеї, 19, 28, 56, 62, 133, 177 — 178, 187 — 188, 193, 195, 197, 199, 204, 224, 295 — 296, 300 — 301, 304, 316, 374; про роль науки, 185; вивчає семітські мови, 61, 119, 177, 184 — 190, 192, 197, 300 — 301
РЕНД-Корпорація, 382, 450
«Рене» (Шатобріан), 228
Рено, Жозеф, 164
Рим, 81, 97, 101, 114, 120, 156, 221, 225, 233, 240, 325
Річардс, В. В., 297
Річардс, І. А., 329, 448
Робертсон, Дж. М., 47
Родінсон, Максим, 336, 344, 423
«Роздуми про представницьке урядування» (Мілль), 27
«Розповідь про побут та звичаї сучасних єгиптян» (Лейн), 19, 28, 39, 119, 149, 208 — 217, 221, 222, 224, 240, 310, 435
«Розповідь про халіфа Хакіма» (Нерваль), 240
«Розповідь про царицю ранку» (Нерваль), 240
романтизм: і біологія, 190; Байрона і Скотта, 252; Шатобріана, 227; Флобера і Нерваля, 236; німецький, 93, 332; у Марксовій концепції про Схід, 203; і новітній іслам, 364; і Схід як екзотичний край, 158; обманута мрія орієнталіста, 135, 241 — 242; закоріненість орієнталізму у, 173; і постпросвітницькі версії християнської спокути, 153, 183, 203, 208, 221, 227, 243, 258; Шлеґель про Схід як найчистішу форму романтизму, 132, 182; Шаффер про, 32; і теорія фраґментів, 171
«Романтична агонія» (Праз), 236
«Романтична душа і мрія» (Беґен), 135
Розеттський камінь, 161, 186
Росс, Е. Д., 291
Росія, 11, 22 — 23, 31, 42, 134, 140, 251, 254, 280, 292, 298
Руссо, Жан-Жак, 159, 167, 183, 195, 234
«Рубаят Омара Хаяма» (Фіцжеральд), 252
Саїд, Едвард В., 426
Сайкс, сер Марк, 287, 292, 308
«Сакунтала» (Калідаса), 132
Саладін, 96, 136, 345
«Саламбо» (Флобер), 24, 119, 237, 242, 243, 244, 245
«Самовизначення й історія у «третьому світі» (Ґордон), 385
санскрит, 31, 61, 72, 103, 106 — 107, 129, 132, 160, 181, 185, 322, 381
сарацини, 83, 85, 102, 136
Сасаніди, 31, 166 {506}
Сасі, Антуан-Ісаак, барон Сильвестр де, 19, 39, 132, 181, 184, 194, 200, 221, 232, 238, 253, 319; канонізує Схід, 172; компіляторська робота, 166 — 170, 205 — 206; перший новітній та інституційний орієнталіст, 32, 113, 169, 171, 172; теорія фраґментів, 170 — 172, 173, 189, 194, 199, 367 — 368; узагальнення Сходу, 167, 168, 197 — 198; поєднує науку і публічну політику, 165, 289; і новітні орієнталістські структури, 163, 173, 232, 258; про «музей», 218 — 219; як педагог, 32, 113, 164 — 171, 172, 368; раціональність, 166, 171; як перекладач, 165, 168, 169
Сауди, династія, 319
Саудівська Аравія, 418
Саутерн, Р.В., 78, 86
Суеттенгем, сер Френк, 277
Свінберн, Алджернон Чарльз, 236
«Світова історія» (Ранке), 271
СЕАТО, 144
Сеґален, Віктор, 327
Сейл, Джордж, 88, 157, 220
Семіти, 177, 185, 313; і арійський міф, 133, 347; роздвєння на орієнтала і орієнталіста, 370, 398; Дауті про, 309; сучасне і первісне разом у, 304 — 307, 308; як редуктивний, трансіндивідуальний тип, 298 — 304, 311, 312, 349, 374, 396; Ренан про, 187 — 188, 192, 196 — 197, 304, 374; репрезентовані західній аудиторії, 379; ретроґресивна позиція студій про, 338 — 339; Смітова деміфологізація, 305. Див. також антисемітизм, араби, іслам, євреї
семітські мови, 61, 72, 101, 103, 132, 177, 181, 185 — 190, 192 — 193, 197, 300 — 301, 305, 339, 343, 347, 381
Сенар, Еміль, 324
Сен-Сімон, граф де, 152
«Сентиментальне виховання» (Флобер), 245
Сервантес Сааведра, Міґель де, 88, 125
«Сер Гамільтон Ґібб між орієнталізмом та історією» (Полк), 355 — 356
«Середньосхідні та північноафриканські студії...» (Берґер), 373
середні віки, 82, 86, 88, 97, 372
«Серце темряви» (Конрад), 261, 281
Сесіль, Родс 462
Сирія, 30, 33, 39, 83, 104, 134, 146, 254, 282, 286, 290, 291, 361
Сицилія, 83, 102, 394
«Сім стовпів мудрості» (Лоуренс), 310
сіонізм, 44, 287, 350, 360, 371, 381, 391, 393, 396 — 398, 412, 413, 414
Скаліґер, Жозеф Юстус, 90
Скотт, сер Вальтер, 62, 83, 133, 136, 207, 222, 252, 345
«Словник прийнятих ідей» (Флобер), 243, 248 {507}
Сміт, Вільям Робертсон, 304 — 307, 309, 349, 359, 446 — 447
Солон, 114, 115
Солсбері, Роберт Артур Телбот Гаскойн Сесіл, лорд, 46, 59
Сорбонна, 178
сотий том «Записок» Королівського азіатського товариства, 107, 431, 441
Солсі, Луї-Фелісьєн-Жозеф де (Saulcy, Louis Felicien Joseph Caignart de), 223
Соссюр, Леопольд де, 269
«Соціальна еволюція» (Кідд), 302
Союз задля Проґресу, 144
«Спадщина ісламу» (1931 p., ред. Арнольд і Ґільйом), 332
«Спокуса святого Антонія» (Флобер), 237, 242, 243, 245, 247, 261, 377
Сполучені Штати: арабський світ як сателіт, 417 — 420; чільна роль на Сході, 14 — 15, 23, 30, 42, 140, 143, 376, 380; сприйняття Сходу, 11, 12, 23 — 24, 42, 143 — 144, 327; культурні взаємини зі Сходом, 380 — 392; геополітична ідентичність, 23 — 25; ідеал чистого знання у, 21, 26; імперіалістична якість знання у, 23, 379 — 383, 416, 417; успадковує орієнталістичну традицію, 17, 67 — 70, 143 — 144, 342, 356, 368, 369 — 380, 383 — 393, 398 — 416, 417 — 420; зацікавленість у сіоністській колонізації Палестини, 381, 450 — 451; обмежений досвід спілкування зі Сходом до другої світової війни, 376; орієнтальні паломники з, 251; та орієнталізм, 17, 23, 24, 28, 29 — 31, 41 — 42, 62; орієнталістська самовпевненість, 66 — 70, 143 — 145; розповсюджений образ араба у, 43, 369 — 373; роль на Близькому Сході, 12, 43, 381 — 382, 416, 417 — 420; і «третій світ», 66-67, 140, 143 — 145, 416
Стенгоуп, леді Естер Люсі, 233, 319
Стендаль, 225
Стівенс, Воллес, 16
Стокс, Ерік, 279
Сторрз, Рональд, 257, 308, 319
«Структура релігійної думки в ісламі» (Ґібб), 367
Суецький канал, 119 — 123, 128, 253, 254, 286
Сулеймани, до-Адамові, 89
Сунна, 319, 347
суспільні науки, 421; і традиція переваг над Сходом, 34, 69 — 70, 145, 146, 368, 373 — 380, 383, 416; європоцентризм, 131; інтердисциплінарність з орієнталізмом, 143, 395; на Близькому Сході, 373 — 380; «типи» у, 335 — 336
«Сучасний Єгипет» (Кромер), 277
суфійський містицизм, 319, 344, 348, 352
«Сучасні течії в ісламі» (Ґібб), 24, 141, 363, 364 — 365
«Талісман» (Скотт), 136, 252
Талейран-Перігор, Шарль-Моріс де, 108
«Танкред» (Дізраелі), 16, 137, 223, 252
Тассо, Торквато, 88, 234
«Тваринне царство» (Кюв’є), 269
Твен, Марк, 135, 207, 251, 376
Теккерей, Вільям Мейкпіс, 255
текстуальний напрям думок, 125; у «Буварі та Пекюше», 153, 248; у «Кембриджську історію ісламу», 395 — 396; діалектика посилення у, 126; розчарування у новітньому орієнталізмі, 135, 137; в орієнталізмі, 127 — 128, 206, 248; перехід до адміністративної практики, 129, 273, 290, 309 — 310, 319, 328 — 330
«Темперамент і вдача арабів» (Гамаді), 401
Темпл, Чарльз, 269
Тірі, Жан (Thiry Jean), 109
Тіррел, Еммет, 372
Токвіль, Алексіс, 128
Томас, Ловелл, 316
Транскаспійська залізниця, 251
трансценденталісти, 376
truchemet, 218
«Тривала революція» (Вільямс), 28
Тріллінґ, Лайонел, 301
Туреччина, 83, 89, 134, 239, 282, 286, 290, 309, 315, 335
Турнефор, Жозер Піттон де, 156
Тучман, Барбара, 371
thawra, 407 — 408
Тюрґо, Анн-Робер-Жак, 194
«Тюремні зошити» (Ґрамші), 41, 426 — 427
Тьєполо, Джованні Батіста, 158
університети, арабські, 417 — 418
«Упанішади», 105, 132
«Управління підкореними расами» (Кромер), 63
утилітаризм, та імперіалізм, 279 — 280
ученість, орієнталістська: стає інструментальним ставленням, 309 — 310, 319, 328 — 330, 369, 375, 415; перемога Бертона над, 254 — 255, 257, 258; кодифікація, 105 — 107, 169, 248; і компаративний напрям думок, 197 — 198; зв’язки з гуманітарними студіями у період між війнами, 334 — 335, 337, 338, 339; кумулятивна ідентичність, 164, 218, 221, 263, 274, 288; і принижене становище «об’єкта» вивчення, 130 — 131, 297, 303 — 304, 413 — 414; розповсюдження, 217 — 218, 250, 287; зацікавленість класичним періодом, 73, 108, 109, 124, 266, 301, 302, 389; заохочує колоніалізм, 57, 59, 108 — 111, 117 — 118, 127 — 130, 134 — 135, 274, 290; географічне найменування, 71, 417; герменевтичний сенс, 331; індивідуалістичні агенти імперії, 254 — 258, 291, 307 — 308; інституційні програми, 216 — 218, 250; латентні засновки, 268 — 274; лексикографія, 28, 90, 161, 205, 215, 216, 218 — 219, 264; дзеркальний образ, 272; удавана участь у, 211 — 212, 214 — 215; і наполеонівська окупація Єгипту, 108 — 118, 127; «ориґінальні» категорії, 301 — 304, 307 — 308; ортодоксальний звіт, 391 — 396; філологія і раса у, 132 — 133, 176 — 178, 187 — 188, 192 — 193, 196, 197 — 198, 268 — 269, 300 — 304; роль у постколоніальному світі, 356 — 358, 421 — {509} 425; рамки, 70 — 74, 116 — 119, 124, 132, 156, 179 — 182, 217, 250, 265, 274; соціально-культурна залежність, 262 — 263; «істина» у, 264 — 265, 352, 414; єдність у, 273; словник спеціалізованої спрямованості, 169, 211. Див. також дискурс; експертиза, орієнталістська; орієнталізм; філологія
Фабр д’Оліве, Антуан, 118
Фашодський інцидент (1898), 46
Фейсал (Faysal), 350
Фенелон, Франсуа де Соліньяк де Ла Мот, 95
Феноллоза, Ернест Франціско, 327
Філбі, Джон, 257, 291, 305, 308, 319
філологія: і біологічна «деґрадація типів», 190 — 192; центральна для новітнього знання, 175 — 176; компаративна дисципліна, 157, 173, 175, 186, 188, 189, 201; досліджує людський феномен мови, 178 — 179; внесок Джонса у 106 — 108, 131; Ніцше про, 175; расовий супровід, 133, 176 — 178, 187 — 189, 192 — 193, 195, 198, 295, 300 — 304; відродження у міжвоєнний період, 334, 338, 339; революція у, 132, 201; науковий характер, 37, 58, 103, 132, 133, 161, 163, 173, 174, 176 — 177, 178, 183, 184, 186, 188, 193 — 196, 197, 198, 439; стратегічна формація в орієнталізмі, 34, 74, 132; слабка позиція в американському орієнталізмі, 376 — 377, 414 — 416
«Філософія св. Томи Аквінського» (Жильсон), 329
«Філософські діалоги» (Ренан), 194
Фіцжеральд, Едвард, 74, 252
Фланден, Етьєн, 292
Флобер, Ґюстав, 24, 39, 127, 190, 209, 249, 258, 261, 289, 300, 317, 377, 433, 439, 443; асоціює Схід і секс, 246 — 250, 400; і припущення прихованого орієнталізму, 268; про буржуазний цикл ентузіазму і втрати ілюзій, 151 — 152; окремішня немічність 247; деталь у, 28, 244; про англійські амбіції в Єгипті, 254; представляє жанр образного осмислення в літературі орієнталізму, 19, 74, 119, 133, 138, 207, 209, 221, 222, 223, 235 — 238, 242 — 250; незалежність орієнталізму, 238, 248, 250, 251 — 252; Схід відповідає на викривлення у, 236, 242; орієнтальне відродження у, 243; і східна жінка, 17, 236, 244 — 246, 270; обмеження, 62, 232, 248; висміює глобальні і реконструктивні візії, 152 — 153, 162, 248; пошуки батьківщини, 237; як мандрівник, 243 — 244; і «альтернатива бачення», 243
Фор, Елі (Faure Elie), 328
Форіель, Клод, 194
Форстер, Едвард Морґан, 133, 316, 321
Фосслер, Карл, 334
Франклен-Буйон, Анрі, 292
Франклін, Бенджамін, 106 {510}франко-пруська війна (1870 — 1871), 283
Франція: колоніальні змагання з Англією, 59, 104, 221, 251, 275 — 276, 280, 282 — 287, 291 — 292, 317; далекосхідні інтереси впливають на інтереси на Близькому Сході, 31; географічний рух у, 282 — 286, 446; в Індії, 103; східні паломники з 222 — 250; орієнталістська індустрія у, 250; орієнталістська традиція на відміну від англійської, 293, 317, 341 — 344; пріоритет в орієнталізмі, 11, 30 — 31, 33, 72, 87 — 93, 103 — 105, 110, 113 — 120, 132, 140, 164 — 171, 173 — 196, 209 — 211, 217, 222 — 231, 232 — 251, 308, 317, 319, 322 — 324, 341 — 352, 383; репрезентує духовність на Сході, 318, 342, 350 — 351; і Суецький канал, 119 — 122. Див. також Наполеон I
Французький колеж, 165, 184, 322, 349
Фрезер, сер Джеймс Джордж, 192
Фуко, Мішель, 13, 27, 37, 38, 127, 159, 174, 179, 247, 435, 438, 439, 443, 445
Фуко, Шарль де, 345
фундація Форда, 382
Фур’є, Жан-Батіст-Жозеф, 45, 114 — 115, 117
Фур’є, Франсуа-Марі-Шарль, 152
Фюк, Йоганн, В., 30, 426, 428, 436, 445
хавали, 244
Хаддурі, Маджид, 68
халдеї (секта), 286
«Халіфат, його піднесення, занепад і падіння», 199
халіфати, арабські, 102, 364, 392
«„Хан Хубілай“ і падіння Єрусалиму» (Шаффер), 32, 426
Хашиміти, 319
«Хвилина» (Маколей), 201
Хей, Деніс, 18
«Химери» (Нерваль), 237
«холодна війна», 377, 383, 414
Хомський, Ноам, 23, 426, 450, 453
християнство: його вимоги та орієнталізм, 67, 123; та імперіалізм, 134, 413; значення семітських мов для, 101; і Ламартін, 233; і Массіньйон, 139, 273, 319, 341, 344, 347 — 348, 349, 350, 352; середньовічний образ ісламу, 82; меншини на Сході, 251, 282, 286, 346, 360, 393; і Ренан, 178 — 180, 183, 186, 193, 194; як священна історія, 89, 180; секулярний постпросвітницький імпульс, 154, 160, 161, 162, 165, 178, 183, 204, 208, 221, 227, 268; загроза з боку ісламу, 83, 101, 123, 134, 337, 347 хрестові походи, 82, 102, 136, 221, 223, 226, 252
«Хтивий турок» 19
Хусейн ібн-Алі (великий правитель Мекки), 309
Хусейн, Таха, 418
Цезар, Юлій, 81, 144
Центр студій Середнього Сходу (Гарвард), 142, 356, 383
Чанакський договір, 251
«Чарівна флейта» (Моцарт), 158
час, 77, 219, 299, 303
Чиказький університет, 141, 327, 383 {511}
«Чи хочуть араби миру» (Елрой), 398
Чироль, Валентин, 327, 447
Чосер, Джефрі, 47
Чу, Семюел (Chew Samuel), 83
«Шаґренева шкіра» (Бальзак), 185
Шагід, Ерфан, 392
Шампольйон, Жан-Франсуа, 32, 161, 182, 186, 223
Шарль-Ру, Едмонда, 118
Шарм, Ґабріель, 284
Шатобріан, Франсуа Рене, віконт де, 11, 33, 110, 119, 133, 135, 154, 180, 238, 253; і цитатна природа орієнталізму, 232; ставить за взірець власну естетику в орієнталізмі, 222, 224, 228, 230, 231; у Єрусалимі, 229; виправдовує завоювання Сходу, 226; і Ламартін, 234, 235; самовдосконалення на Сході, 225, 228
Шаубі, Е., 414
Шаффер, Е. С, 32
Шваб, Реймонд, 30, 32, 72, 105, 154, 182, 327, 426
Шекспір, Вільям, 47, 88, 98
Шеллінґ, Фрідріх Вільгельм Йозеф фон, 195, 198
шиїти, 342, 392
Школа Орієнтальних та Американських Студій Лондонського університету, 279
Шлеґель, Фрідріх, 33, 39, 72, 132, 153, 182, 198, 347, 359
Шопенгауер, Артур, 154, 174
Шпенґлер, Освальд, 271
Шпітцер, Лео, 334
Штайнталь, Гейман, 32, 133
Шумер, 160
«Ювілейні промови» (Джонс), 180
Юнґ, Карл Ґустав, 346
UCLA, 383, 419
явний орієнталізм, 268, 273; конверґенція з прихованим орієнталізмом, 289 — 291
Японія, 11, 12, 30, 101, 160, 369, 417
